?

Log in

Previous Entry | Next Entry

okt...

в зеленій тиші марева весни
тебе цілунками обліплю на світанку
і не вгамую твого тіла новизни,
і у твоїх обіймах рук я не потомлю!

в вершини зліплю хіть із наших тіл,
з долин твоїх наллюся ранніх рим коханням,
і залюбки розчинюся на вістрі твоїх стріл,
шо слеш з очей - на зустріч наших (вічних) літ єднання..

Tags: